Тест-набір для визначення D-Дімеру, цільна кров/сироватка/плазма використовується для якісного виявлення D-димеру в цільній крові та плазмі людини. Тест використовується як допоміжний засіб при оцінці стану пацієнтів з підозрою на дисеміноване внутрішньосудинне згортання крові (ДВЗ синдром), тромбоз глибоких вен (ТГВ) і тромбоемболію легеневої артерії (ТЕЛА).
ОПИС
Під час процесу згортання крові фібриноген перетворюється на фібрин шляхом активації тромбіну. Отримані мономери фібрину полімеризуються, утворюючи розчинний гель незшитого фібрину. Цей фібриновий гель потім перетворюється на зшитий фібрин за допомогою фактора XIII, активованого тромбіном, з утворенням нерозчинного фібринового згустку. Виробництво плазміну, основного ферменту, що лізує згусток, запускається, коли утворюється фібриновий згусток. Хоча фібриноген і фібрин розщеплюються фібринолітичним ферментом плазміном з утворенням продуктів розпаду, лише продукти розпаду зшитого фібрину містять D-димер і називаються продуктами розпаду зшитого фібрину. Тому похідні фібрину в крові або плазмі людини, що містять D-димер, є специфічним маркером фібринолізу.
Підвищений рівень D-димеру є ознакою активного фібринолізу і був показаний у пацієнтів з дисемінованим внутрішньосудинним згортанням крові (ДВЗ), тромбозом глибоких вен (ТГВ) та тромбоемболією легеневої артерії (ТЕЛА). Також повідомлялося про підвищення рівня D-димеру при хірургічних втручаннях, травмах, серповидно-клітинній анемії, захворюваннях печінки, тяжких інфекціях, сепсисі, запаленні, злоякісних пухлинах та у літніх людей. Рівні D-димеру також підвищуються під час нормальної вагітності, але дуже високі рівні пов’язані з ускладненнями.
Позитивний результат, що вказує на активний фібриноліз, слід отримати за допомогою приладу швидкого тестування D-димеру, коли рівні D-димеру перевищують або дорівнюють граничному значенням приблизно 500 нг/мл, виміряним методом ІФА.