Алергодіагностика

Молекулярна алергодіагностика ІФА

Dr. Fooke Laboratorien GmbH пропонує новий інструмент у діагностиці алергічних реакцій — компонентну алергодіагностику, яка представлятиме величезний інтерес для лікарів алергологів, педіатрів, гастроентерологів, дієтологів, лікарів багатьох інших спеціальностей, хто готовий у деяких питаннях змінити погляди на обстеження та лікування пацієнтів та привести їх у відповідність з такими у світовій медицині.

Лікарям готових до інновацій у медицині для вибору оптимальних підходів до надання медичної допомоги пацієнтам з алергічними та імунними захворюваннями.

Що являє собою молекулярна алергодіагностика in-vitro чи компонентна діагностика (CRD)?

Молекулярна алергодіагностика дозволяє визначити сенсибілізацію алергенів у пацієнта на молекулярному рівні. Таким чином, високо очищені нативні та рекомбінантні алергени використовуються замість цілісних екстрактів алергенів.

– Специфічний алерген означає IgE-антитіла, спрямовані проти специфічного алергенного компонента;
– Молекулярна алергодіагностика означає використання молекул алергенів у серологічних тестах. Кількісне вимір специфічних IgE (sIgE) проти специфічного алергенного компонента IgE показує частку цільного IgE в сироватці, яка особливим чином пов’язана з відповідним алергенним компонентом.

sIgE показують сенсибілізацію до відповідного алергенного компонента. Чи дана сенсибілізація є клінічно релевантною, вирішується лікарем на основі історії розвитку хвороби пацієнта. Молекулярна алергодіагностика in-vitro може допомогти йому у прийнятті рішення.

Чому алергенні компоненти потрібно тестувати? Які наслідки будуть для пацієнтів?

Молекулярна діагностика дозволяє диференціювати справжню сенсибілізацію від сенсибілізації внаслідок перехресної реактивності при полівалентній (змішаній) сенсибілізації і цим виявляє алергени індуктори, тоді як за допомогою традиційних тестів неможливо виявити релевантний(і) алерген(и). Таким чином молекулярна діагностика допомагає визначити джерела алергії: один-єдиний, кілька близькоспоріднених або безліч різних.

Крім цього, молекулярна діагностика допомагає об’єктивно прогнозувати та оцінювати ризик виникнення важких реакцій системного характеру, у тому числі загрозливих для життя, оскільки профілі сенсибілізації пацієнтів можуть відрізнятися за ступенем вираженості та тяжкості захворювання. Виявлення компонентів «низького ризику» та «високого ризику» становить великий інтерес, оскільки дозволяє рідше вдаватися до таких потенційно небезпечних діагностичних процедур, як провокаційні тести.

І нарешті молекулярна діагностика визначає об’єктивні критерії для призначення алергенспецифічної імунотерапії (АСІТ) та прогнозування ефективності АСІТ. АСІТ є дорогим методом лікування і, як правило, проводиться протягом тривалого часу 3-5 років, тому правильна постановка діагнозу та призначення терапії, відбір пацієнтів та моніторування проведення АСІТ має важливе значення для оптимізації лікувального процесу, у тому числі з фінансової точки зору.

Аналіз можна виконати у двох форматах:

Методом ІФА з біотинільованими алергокопонентами для набору Specific IgE REAST та
безприладним методом ІХА з розчинами алергокомпонентів для набору ALFA Rapid test з отриманням результату протягом 20 хвилин.

Що є молекули алергенів, алергенні компоненти?

Алергенні компоненти – це складові екстрактів алергенів, що викликають алергію. Не залежать від джерела алергену, алергенні компоненти об’єднані у сімейства білків, засновані на структурних та біохімічних подібності. Кожне джерело алергену може містити специфічні та перехресно-реагуючі алергенні компоненти.

Сенсибілізація до специфічних компонентів може вказувати на первинну сенсибілізацію та мати більше значення, оскільки виявляється видоспецифічний IgE. Приналежність алергенів до певного сімейства білків та його характеристики викликають розвиток алергічних симптомів. Структури мають загальні IgE-зв’язувальні епітопи, які є основою для перехресної реактивності.
Склад екстракту алергену на прикладі пилку берези.

Алергенні компоненти – це складові екстрактів алергенів, що викликають алергію. Не залежать від джерела алергену, алергенні компоненти об’єднані у сімейства білків, засновані на структурних та біохімічних подібності.

Кожне джерело алергену може містити специфічні та перехресно-реагуючі алергенні компоненти. Сенсибілізація до специфічних компонентів може вказувати на первинну сенсибілізацію та мати більше значення, оскільки виявляється видоспецифічний IgE.

Приналежність алергенів до певного сімейства білків та його характеристики викликають розвиток алергічних симптомів. Структури мають загальні IgE-зв’язувальні епітопи, які є основою для перехресної реактивності.